Оля, 43 - 22 октября 2008 12:13

Після страшної бурі на морі вцілілий бідолаха, учепившись за рештки свого човна, добрався до маленького безлюдного острівка. Острівець той майже суцільно вкривали непривітні гострі скелі. Бідака став гаряче просити Бога, аби його порятував. Кожного дня він вдивлявся, чи десь там, з-за горизонту, не з’явиться допомога, проте ніхто з нею не поспішав.
Коли минуло так кілька днів, він почав потроху облаштовуватися. Доклавши чимало зусиль, виготовив знаряддя для обробітку землі, а також для полювання. У поті чола він розклав вогнище, збудував курінь і сховок на випадок бурі.
Так спливали місяці. Бідолаха невпинно молився, проте жодне судно не з’являлося на видноколі.
Одного дня вітер несподівано подув на вогнище і полум’я підпалило курінь. В одну мить усе спалахнуло. У небо піднялись хмари густого диму. Багатомісячна праця обернулася у невеличку кучку попелу. Бідолаха намагався бодай щось урятувати, та врешті впав на землю і залився слізьми: „Господи Боже, чому? Чому це сталося?”
Через кілька годин до острова наблизився великий корабель. Рятівники на шлюпці підпливли, аби забрати бідолаху.
„Як ви довідалися, що я є тут?” – ще не ймучи віри, спитав він.
„Ми побачили димовий сигнал”, - відповіли йому.

[I][B]Твої нинішні труднощі – наче сигнали, що заповідають майбутнє щастя. Бог прибуде, щоб тебе спасти.[/B][/I] (с) Бруно Ферреро

[B]Не бійся, що твоє життя закінчиться, бійся, що воно так і не почнеться![/B]

p.s.
... вчора закінчилась дев*ятниця до Св. Антонія ... здається, я починаю дещо розуміти ... а можу просто моє серце не заслуговує на певні миті ... у житті ...
... вчора розпочала дев*ятницю до Св. Марти ... при нагоді розміщу її тут ввечері ... якщо комусь буде цікаво ...
... вдалого усім дня! ...

• 
• 
•