MuSiCIsMyLiFe, 34 - 24 августа 2007 15:39

Її очей до сонця не рівняли,
Корал ніжніший за її уста,
Не білосніжні пліч овали,
Мов з дроту чорного коса густа.

Троянд багато зустрічав я всюди,
Та на її обличчі не стрічав,
І дише так вона,як дишуть люди,
А не конвалії між диких трав.

І голосу її рівнять не треба
До музики,милішої мені,
Не знаю про ходу богинь із неба,
А кроки милої - цілком земні.

І все ж вона - найкраща поміж тими,
Що схавлені похвалами пустими.
(Сонет 130.В.Шекспір)

• 
• 
•